- пристановище
- —————————————————————————————пристано́вищеіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пристановище — а, с. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін. || Місце, де хтось живе, мешкає (іноді тимчасово). || чиє, для кого. Місце, де збираються, проводять час люди певного середовища. •• Шука/ти пристано/вище шукати (знаходити і т.… … Український тлумачний словник
пристановище — (місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок тощо), укриття, прихисток, дах, покрівля, прихилище … Словник синонімів української мови
голова — и/. 1) ж. Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок. •• Ада/мова голова/ ент. великий нічний метелик із родини сфінксів. В голова/х коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Го/лову лама/ти… … Український тлумачний словник
осідок — дку, ч., рідко. Постійне місцеперебування, розташування кого , чого небудь; резиденція. || Притулок, пристановище … Український тлумачний словник
приїмище — а, с. Притулок, пристановище … Український тлумачний словник
присилля — я, с., діал. Пристановище, прихисток … Український тлумачний словник
пристани — ів, мн., розм. 1) Те саме, що пристановище. 2) Приєднання до компанії … Український тлумачний словник
пристанище — а, с., рідко. Те саме, що пристановище … Український тлумачний словник
пристання — я, с., розм. Те саме, що пристановище … Український тлумачний словник
пристановисько — а, с., розм. Те саме, що пристановище … Український тлумачний словник